ГІРКОКАШТАН (Aesculus L.; лат. назва рослини aesculus) — рід листопадних дерев і кущів родини гіркокаштанових (Hippocastanaceae); налічує близько 15 (за іншими даними — 25) видів, що ростуть у Європі (Балкани), Азії (Гімалаї, Китай, Японія), Північній Америці. Найбільш поширений Г. звичайний — Aesculus hippocastanum L. (грец. hippos — кінь, castanum від лат. castanea — назва каштана); рос. назва: каштан конский обыкновенный; нар. назви: гистиня, жолузник, каштан кiнський. Культивується як декоративне дерево у всьому світі.
Дерево до 30 м завв., листки супротивні, довгочерешкові, пальчастоскладні, з 5–7 майже сидячими обернено-яйцеподібними, неправильно пальчато-зубчастими темно-зеленими листочками. Квітки неправильні, білі з червоними цятками, зібрані у верхівкові прямостоячі пірамідальні волоті. Плід зеленого кольору, коробочка вкрита шипами, до 6 см у діаметрі. Насіння 2–3 см у діаметрі, сплющене, блискуче, коричневе, із сіруватим рубчиком біля основи. Цвіте у травні, плоди достигають у вересні–жовтні.
Сировиною є насіння Г. звичайного — Semina Aesculi hippocastani, яке заготовляють восени при достиганні плодів. Сушать на горищах або під наметами. При тепловому сушінні температура не має перевищувати 25 °С.
Насіння Г. звичайного містить флавонолові глікозиди (спіреозид, 3,4′- диглюкозидо- 3′,5,7- тригідроксифлавон, кемпферол- 3- диглюкозидорамнозид, кемпферол- 3- глюкозид, кемпферол- 3- диглюкозид, кверцетин-3- диглюкозид, кверцетин-3- глюкозид, кверцетин- 3- глюкорамнозид, кверцетин- 3- ксилодиглюкозид, юглан, кемпферол- 3- О- α- L- арабінопіранозид, кемпферол- 3-О-α-L- рамнопіранозид, кемпферол- 3-О-β-D- глюкопіранозид, кверцетин- 3-О-α-L- арабінофуранозид, кверцетин- 3-О-α-L- арабінопіранозид, кверцетин- 3-О-α-L- рамнопіранозид, кверцетин- 3-О-β-D- глюкопіранозид); аглікони флавоноїдів (кемпферол, кверцетин); кумарини (умбеліферон, ескулетин, скополетин, ізоскополетин, ескулін, цихорин, скополін, ізоскополін); катехінові таніни; тритерпенові глікозиди — есцин (сума із 14 глікозидів есцигеніну, баринтогенолу D, протоесцигеніну, баринтогенолу С) — 5–7%; вуглеводи (вільні цукри, 30–60% крохмалю); білкові речовини; 16 вільних і зв’язаних амінокислот; вітаміни — тіамін (вітамін В1); азотвмісні сполуки — алантоїн; меланін; ліпіди. Листя Г. звичайного містить гідроксіоксикумарини і їх глікозиди: умбеліферон, ескулетин, ескулін, скополетин, ізоскополетин; флавоноли: кемпферол- 3-О-α-L- арабінофуранозид, кемпферол- 3-О-α-L- рамнофуранозид, кверцетин- 3-О-α-L- арабінофуранозид, кверцетин- 3-О-α-L- рамнофуранозид, кемпферол, кверцетин; дубильні речовини катехінової групи; хлорофіли А і Б; каротиноїди. Квітки містять кумарини (ескулетин, ескулін, скополетин, скополін); флавоноїди (астрагалін, кемпферол 3-α-L- арабінопіранозид, нікотифлорин, кверцетин, ізокверцитрин, рутин); похідні пурину (сечову кислоту, аденін, гуанін, аденозин); амінокислоти (аспарагінову кислоту, треонін, серин, глутамінову кислоту, пролін, гліцин, аланін, валін, метіонін, ізолейцин, лейцин, тирозин, фенілаланін, гістидин, лізин, аргінін). Кора стовбура містить гідроксикумарини (умбеліферон, скимін, ескулетин, ескулін, цихорин, скополетин, ізоскополетин, фраксетин, фраксин); флавонол кверцитрин; тритерпенові сполуки — есцин; похідні сечової кислоти — алантоїн; цукри, аскорбінову кислоту (вітамін С). Сапоніни Г. звичайного запобігають підвищеній зсілості крові й утворенню тромбів у судинах, сприяють їх розсмоктуванню, зміцненню стінок капілярів і вен, виявляють протизапальну, ранозагоювальну та бактерицидну дію. У медичній практиці при захворюваннях вен нижніх кінцівок і геморої широко застосовують есцин, який підвищує тонус венозних судин, зменшує патологічну проникність капілярів і вираженість запальних явищ. Додавання до есцину флавоноїдів листків Г. звичайного зумовлює підвищення активності есцину у 5 разів. Есцин або ескулін входять до складу таких препаратів, як Репарил-гель, Ескузан, Ескувіт, Есавен-гель, Авенол та ін. У нар. медицині також використовують листя, квітки і кору Г. звичайного. Зі свіжих квіток отримують сік, який застосовують при варикозному розширенні вен і геморої. Із кори готують відвар, що застосовують при захворюваннях печінки, жовчного міхура, селезінки, бронхітах, туберкульозі легень, кровотечах, а також для сидячих ванн при геморої. Відвар із оплоднів зеленого насіння використовують для промивання при маткових кровотечах. Спиртовий настій із висушених квіток застосовують у разі болю при ревматизмі й артрозах. Насіння Г. звичайного використовують для отримання крохмалю, вітаміну В1, поліграфічного клею, в гомеопатії. З деревини виробляють фанеру. Кору використовують для дублення шкіри і сіток. Г. звичайний — медоносна декоративна рослина.
Комісаренко С.М. Виділення, ідентифікація біологічно активних речовин гіркокаштану звичайного Aesculus hippocastanum L., створення і стандартизація на їх основі препарату «Ескувіт». — Х., 2002; Оболенцева Г. В., Хаджай Я. И. О действии эсцина и флавоноидного комплекса из каштана конского на воспалительный отек // Фармакол. и токсикол. — 1969. — Т. 32; Спиридонов В.Н. Получение и химическое исследование флавоноидов листьев каштана конского. — Х., 1967; Тихонов А.И., Соболева Б.А., Пухир Н.В. Каштан конский и применение его в медицине // Провизор. — 1999. — № 22; Joshikawa M., Harada E., Murakami I. et al. Escin I-a, II-a, II-b and III-a, bioactive triterpene oligoglycoside from the seeds of Aesculus hippocastanum L. their inhibitory effects on ethanol absorbtion and hypolycemic activity on glucose tolerance test // Chem. Pharm. Bull. — 1994, Vol. 42. — № 6; Joshikawa M., Murakami I., Matsuda H. Bioactive saponins glicosides. XVI. Horse cherstum (l): structures of escins III-b, IV and V, isoescin I-a, I-b and V, acylated polyhydroxyoleanene triterpene oligoglycosides from the seeds of horse cherstung L tree (Aesculus hippocastanum L, Hippocastanaceae) // Chem. Pharm. Bull. — 1998. — Vol. 46, № 11; Wagner G. / Azzneittel Forchung. — 1967, Vol. 17. — № 5.